Проект SAI 403 був представлений на початку 1942 року. Відмінностями від SAI 207 був декілька видозмінений фюзеляж і хвостове оперення, крило більшої площі, а також новий двигун Isotta-Fraschini "Delta" RC.21/60 з 3-лопатевим гвинтом фірми Piaggio постійного кроку. Конструкція літака було максимальне адаптована для серійного випуску.

Характеристики винищувача SAI 107 були цілком обнадійливими і не чекаючи завершення випробувань ВВС Італії замовили для оцінних тестів два прототипи нової модифікації винищувача SAI 207. Перший дослідний зразок (номер ММ.441), оснащений двигуном Isotta Frascini "Delta" RC.35 (705 к.с.) піднявся в повітря на початку 1942 року з аеродрому Кастільоне дель Лаго.

Успіх тренувального літака SAI 7 був для фірми SAI Ambrosini цілком чекаємий. Навіть не дивлячись на те, що серійне виробництво цього літака затягувалося на невизначений час, з'явилася ідея створити на його основі повноцінний легкий винищувач.

Використання учбових літаків в бойових діях Великої Вітчизняної війни - це особливий розділ в історії вітчизняної авіації. Переобладнання учбових машин для виконання, загалом, не властивих ним функцій відбувалося на рубежі 1941-1942 рр. і було викликане декількома причинами. По-перше, значними втратами як авіатехніки, так і кваліфікованого льотного складу.

  На другий рік війни, літом 1942 р., на слуху чиновників наркомату авіапромисловості часто стало згадуватися ім'я конструктора Томашевича. Маловідомий до цього моменту інженер пропонував для боротьби з німецькими танковими з'єднаннями створити не мало не багато повітряну протитанкову армію. Так її і називали: "Протитанкова армія Томашевича".   

До середини 1941 р. в ОКБ П. О. Сухого був розроблений проект одномісного броньованого штурмовика ОДБШ з двома перспективними моторами повітряного охолоджування М-71. Проект ОДБШ офіційно був пред'явлений в НДІ ВВС НО 30 червня 1941 р.

У числі причин, що викликали появу німецького двомоторного винищувача Та-154, дві виділяються особливо рельєфно: відсутність у Німеччини на початку Другої Світової війни нічних спеціалізованих перехоплювачів і поява знаменитого британського багатоцільового "Москіто", що мав дерев'яну конструкцію. Остання породила у честолюбного керівництва міністерства авіації Рейху справжній комплекс неповноцінності, ліквідовувати який вирішено було створенням аналогічної машини з ще вищими даними. Про всі перипетії цієї програми вітчизняному читачеві до недавнього часу було майже нічого невідомо...

Позначення Та.153 було привласнене РЛМ проекту "Фокке-вульфа" для другого етапу програми 1942р. З ним конкурував "Мессершмітт" Ме.155b. Проект під назвою Fw.190Rа-40 базувався на тих же принципах, що і Fw.190 під двигун рідинного охолоджування, але з довшим фюзеляжем для розміщення DB-603 з турбокомпресором ТК-15 фірми ДФЛ або одного з перспективних моторів.

Та.152b у свій час розглядався варіантом з взаємозамінними двигунами Jumo-213 і DB-603 (версії В-1 і В-2), але з ухваленням Та.152c був стандартизований Jumo-213Е. В-серія розглядалася як важкий винищувач. Це відносилося скоріше до озброєння, чим до ваги.

До середини 1941 р. в ОКБ П. О. Сухого був розроблений проект одномісного броньованого штурмовика ОДБШ з двома перспективними моторами повітряного охолоджування М-71. Проект ОДБШ офіційно був пред'явлений в НДІ ВВС НО 30 червня 1941 р.