Характеристики винищувача SAI 107 були цілком обнадійливими і не чекаючи завершення випробувань ВВС Італії замовили для оцінних тестів два прототипи нової модифікації винищувача SAI 207. Перший дослідний зразок (номер ММ.441), оснащений двигуном Isotta Frascini "Delta" RC.35 (705 к.с.) піднявся в повітря на початку 1942 року з аеродрому Кастільоне дель Лаго. Керував літаком пілот Маріо Фачиолі. На випробуваннях SAI 207 показав просто вражаючі показники - його максимальна швидкість доходила до 630-640 км/год, а стеля досягала 12000 метрів. За заявою пілота на пікіруванні швидкість могла досягати майже 960 км/год, хоча реальнішим буде офіційно зафіксований показник 750 км/год! Такі значні ТТХ зробили величезний вплив на командування ВВС. Швидкісною SAI.207 відмінно підходив на роль швидкісного перехоплювача, особливо якщо враховувати факт зростаючої потужності союзної авіації. Життя першого прототипу і його льотчика трагічно обірвалося 5 грудня 1943 року - літак був розбитий в аварії і поховав під уламками Маріо Фаччиолі.Аварія перервала випробувальний цикл майже на цілий рік і другий прототип (ММ.442) піднявся в повітря тільки весною 1942 року. Цей зразок відрізнявся повним комплектом озброєння (два 12,7-мм і два 7,7-мм кулемета) і могутнішим двигуном "Delta" RC.40. Дані отримані двома роками раніше були підтверджені і серед своєї категорії винищувачів SAI.207 був визнаний кращим.ВВС Італії без зволікання замовили настановну партію з 12 літаків (номери ММ.8425 - ММ.8436), побудовану між березнем і червнем 1943 року. Для проведення першого етапу військових випробувань вибрали 83a Squadriglia з складу 18o Gruppo CT. 3o Stormo CT. Перші винищувачі почали поступати з 1 червня 1943 року і залишалися там до вересня. Потім шість SAI 207 перевели в 162a і 163a Squadriglia 161o Gruppo CT. Всі вони не змогли відразу злетіти, оскільки вимагали ремонту - їх дерев'яні частини фюзеляжу і крил постраждали під час перевезення.Думки пілотів, що літали на SAI.207, були позитивними (хоча не всі довіряли повністю дерев'яній машині), тільки перевірити в бойових умовах винищувач не вдалося - у керівництва Regia Aeronautica вже дозріли плани великомасштабного виробництва покращуваної модифікації винищувача SAI 403, що отримав також звучне ім'я "Dardo" ("Стріла").Тільки два літаки (MM.8425 і 8433) перелетівши на південь взяли участь в боях. Ще два літаки було розібрано і упаковано для дальнього перевезення, по неперевіреним даним замовником була Японія. На цьому історія літака завершилася, велика частина машин була розібрана в 1946 році.
Tактико-технічні характеристики винищувача SAI.207
Вітаю Вас Гість | RSS
