Бойові дії на початку 1941 року показали необхідність ухвалення на озброєння винищувачів здатних використовуватися в ролі легких штурмовиків для завдання ударів для безпосередньої підтримки наступаючих військ. Першою модифікацією винищувача ЛАГГ-3 в цій ролі стали літаки 11-ої серії. Окрім шести пускових установок для реактивних снарядів РС-82 вони отримали бомботримачі Д3-40. Завдяки цим бомботримачам літаки могли використовувати легкі бомби 50 кілограм (фугасні ФАБ-50, осколкові АТ-25М і ФАБ-50М або хімічні ХАБ-25 і АОХ-15). Так само літаки отримали на озброєння хімічні контейнери ВАП-6М з 38 літрами фосфорного газу і розпилювачем АСБР-2 здатним викинути весь газ в перебігу 3-4 секунд. Для знищення живої сили супротивника застосовувалися так само запальні контейнери ЗАП-6 (запальний авіаційний прилад). Бойові можливості літаків 11-ої серії були ще збільшені на початку 1942 року, після заміни пускових установок РО-82на пускові установки реактивних снарядів РС-132.Для полегшення винищувача було вирішено зменшити запасу палива, тобто - повернутися до результатного, трьохбачного, варіанту Лагга. Лагг 11-ої серії крильовиі баки не встановлювалися зовсім - для компенсації вбудованих крильових баків пропонувалося використовувати підкрильові підвісні бачки, що скидалися, місткістю до 100 л, проте широкого поширення вони не набули.Ударні версії ЛАГГ-3 використовувалися на Калінінському фронті в кінці 1941 і на початку 1942 року. 129 авіаційний полк, оснащений винищувачами ЛАГГ-3 11 -ій серії, за успішні дії на початку 1942 року отримав звання Гвардійського. Частину літаків цього полку було переобладнано в зимовий варіант із заміною колісного шасі на лижі.
Вітаю Вас Гість | RSS
