Машина створена колективом конструкторського бюро Челябінського Кіровського заводу в 1944 р. з метою підвищення дальності стрільби важких самохідних установок. Особливості конструкції. Базова машина - танк ІС-2, технічні характеристики якого збережені. У корпусі, в закритій броньованій рубці (товщина броні 90 мм) встановлена 130-мм гармата, що є модифікацією морської гармати, пристосованої для монтажу в бронеоб'єкті. Затвор клиновий, горизонтальний. Для зменшення загазованості бойового відділення гармата забезпечена системою продування каналу ствола після пострілу стислим повітрям з п'яти балонів. Кут піднесення +14, відміни - 1 градус. Горизонтальні кути наведення 9 градусів управо і 2 градуси вліво. Початкова швидкість бронебійного снаряда 900 м/с. Боєкомплект 25 пострілів роздільного заряджання, маса снаряда 33 кг, а всього пострілу 58 кг. При установці системи продування каналу ствола вдалося в машині розмістити тільки 4людини. Швидкість до 40 км/год, бойова маса 47 т.Виготовлено декілька дослідних зразків і проведені бойові випробування. При випробуванні з'ясовано, що ІСУ-130 перевершувала багато вітчизняних і зарубіжних самохідних установок. Проте виявлено було і багато недоліків: відсутність великих переваг у вогняній потужності в порівнянні з танком; дуже мала скорострільність (роздільне заряджання при тому) великий виліт ствола, що обмежувало маневреність машини; слабка оглядовість з місця механіка-водія; невеликий кут обстрілу. Ці недоліки не дозволили прийняти ІСУ-130 на озброєння, тому серійно не випускалася.
Вітаю Вас Гість | RSS
