Орденом Леніна нагороджувалися окремі громадяни, колективи, установи за особливі заслуги в соціалістичному будівництві і внесок в зміцнення оборони країни. Вперше орденом №1 23 травня 1930 р. була нагороджена газета «Комсомольська правда» на честь п'ятиліття. Серед перших воєначальників — кавалерів ордена Леніна були В.К. Блюхер, С.М. Будьонний і К.Е. Ворошилов. Орден Леніна був вищою нагородою країни аж до розпаду Радянського Союзу в 1991 р. У роки Великої Вітчизняної війни було проведено більше 41000 нагороджень.Орден виготовлений із золота, він є портретом-медальйоном В.І. Леніна. Розміри ордена: ширина — 38 мм, висота— 40,5 мм. У центрі — погрудне зображення вождя в профіль, виконане з платини на тлі темно-сірої емалі. Навколо портрета розташований золотий вінок з двох лав пшеничних колосів. Внизу вони перевиті стрічкою з схрещеними серпом і молотом, покритими рубіново-червоною емаллю. Такою ж емаллю покрита рельєфна п'ятикутна зірка на лівій стороні вінка. Верх і права третина його закриті розгорненим вправо від золотого держака прапором. На прапорі золотими літерами виконаний напис: «Ленін». Стрічка ордена муарова, червоного кольору, по краях дві золоті смужки різної ширини, що чергуються. У першому варіанті знаку ордена, виконаному художником Дмітрієвим, були відсутні зображення червоного прапора і червоної зірки — основних радянських символів. У листопаді 1931 р. припинилося виготовлення ордена з цим малюнком. У 1933 р. був створений інший варіант. Офіційно останній довоєнний зразок був затверджений 11 червня 1936 р.