Призначення літака - дальній бомбардувальник, який повинен був нести 1000 кг бомб на відстань 5000 км. із швидкістю 250 км/год. По ідеї літак був подальшим розвитком РД-ВВ, але з двома двигунами. Над проектом такого літака працювала з грудня 1934 р. бригада П О. Сухого під загальним керівництвом А. Н. Туполєва. Дальній бомбардувальник АНТ-37 (ДБ-2), оснащений двома зіркоподібними двигунами М-85 (копія французького Gnome-Rhone 14K) потужністю 800 к.с., піднявся в повітря 16 червня 1935 року. 20 липня в повітрі відбулося руйнування фюзеляжу за крилом. Причиною були вібрації горизонтального оперення, викликані виробничим дефектом в підйомнику стабілізатора. Льотчик-випробувач К. К. Попов і провідний інженер М. М. Єгоров врятувалися, загинув електротехнік. Подія була несподіваною і послужила підставою для подальших дослідницьких робіт по флаттеру і бафтінгу з метою добитися повного усунення цих шкідливих явищ у всякому новому літаку, що перевершував за швидкістю своїх попередників.У літаку-дублерові ДБ-2, що кроївся майже одночасно, були зроблені силові залисини крила і посилений фюзеляж, причому його маса змінилася трохи. Літак випробовувався в 1936 р. в НДІ ВВС і показав дальність польоту з 1000 кг бомб- 5000 км. при середній швидкості 213 км/год. Для 1936 р. ці якості, окрім дальності, були вже недостатні і літак як бомбардувальник прийнятий не був.
Tактико-технічні характеристики бомбардувальника ДБ-2
Вітаю Вас Гість | RSS
