Гаубиця розроблена австрійською фірмою «Белер» в кінці 30-х рр. і під час Другої світової війни використовувалася в артилерійських полках гірськострілецьких дивізій вермахту для знищення живої сили, придушення вогняних точок і руйнування польових фортифікаційних споруд. Гаубиця складається із ствола із затвором і лафета. До лафета відносяться: люлька, пристрої противідкотів, верхній верстат, підйомний і поворотний механізми, врівноважуючий механізм, нижній верстат, ходова частина з підресорюванням і прицільні пристосування. Для зниження ваги гаубиці щитове прикриття відсутнє. З цією ж метою в розсувних коробчатих станинах нижнього верстата виконані отвори. При розсунених станинах стрільба можлива з кутом піднесення до 71°, кут горизонтального обстрілу складає 51°. Стрільба ведеться за допомогою прицілу і панорами. До гаубиці застосовуються постріли роздільного гільзового заряджання. При стрільбі повним зарядом найбільша початкова швидкість 14,5 кг уламково-фугасної гранати становить 570 м/с, що приблизно на 20% вище за швидкість снаряда 105-мм гаубиці зр. 18. Відповідно цьому, і дальність стрільби у гаубиці GEBH 40 також вище: 12 625 м в порівнянні з 10 675 м у гаубиці зр. 18. Окрім уламково-фугасних гранат, в боєкомплект гаубиці входять запальні і димові снаряди. Завдяки наявності підресореного лафета гаубиця могла перевозитися механічною тягою з швидкістю до 35 км/год. При перевезенні кінною тягою гаубицю сполучали з передком і перевозили шестіркою коней. З похідного положення в бойове гаубиця переводилася приблизно за 1 хвилину. Гаубиця мала добре відпрацьовану надійну конструкцію і цілком відповідала головному призначенню — підтримці піхоти при веденні бою на сильнопересіченній місцевості.
Тактико-технічні характеристики 105-мм гаубиця GebH 40
Вітаю Вас Гість | RSS
