Так звана «легка» протитанкова гармата відноситься до знарядь з конічним каналом ствола, діаметр якого в даному випадку зменшувався з 42 до 28 мм. Завдяки цьому забезпечувалося якнайповніше використання тиску порохових газів на дно снаряда, і відповідно досягалася велика початкова швидкість. 42/28-мм протитанкова гармата зр. 1941 р. складається із ствола з конічним каналом, накладеного на лафет 37-мм протитанкової гармати Pak 35/36. При розсунених станинах лафет гармати дозволяє ведення вогню з найбільшим кутом піднесення 26° і кутом горизонтального обстрілу 41°. У разі потреби можливе ведення вогню і при зрушених станинах, проте при цьому необхідно вимкнути підресорювання.Гармата має напівавтоматичний горизонтальний клиновий затвор, що відкривається вліво. Наявність напівавтоматики забезпечує скорострільність 10 — 12 вистр/хв. Для стрільби використовуються спеціальні унітарні патрони з бронебійним і осколковим снарядами такої ж конструкції, що і у 28/20-мм протитанкової рушниці PZB 41. Снаряди мають спеціальну конструкцію провідної частини, що допускає зменшення її діаметру у міру просування снаряда по конічному каналу ствола. Не дивлячись на те, що бойові характеристики цієї гармати значно перевершують відповідні показники 37-мм гармати Pak 35/36, випуск її був припинений вже в 1942 р. після виготовлення відносно невеликої партії. Це пояснюється тим, що гармата виявилася дуже складною і дорогою у виробництві, живучість її ствола (500 пострілів) була приблизно в 10 разів менше, ніж у Pak 35/36, а головне — для бронебійних снарядів до гармати був потрібний гостродефіцитний вольфрам. Гармата використовувалася на Східному фронті.
Тактико-технічні характеристики п/т гармати LePaK 41