45-мм протитанкова гармата М-45 була отримана шляхом модернізації аналогічної гармати зр. 1937 року. За рахунок збільшення довжини ствола і збільшення частки порохового заряду в пострілі. Початкова швидкість снаряда була підвищена до 870 м/с, що забезпечило велику бронепробиваємість, особливо на дальніх дистанціях.
Збільшення товщини броні німецьких танків було об'єктивною причиною зростання потужності радянських протитанкових знарядь, що спостерігалося протягом всієї війни, забезпечувався як модернізацією наявних знарядь, так і створенням нових.
Модернізована гармата була прийнята на озброєння під назвою «45-мм протитанкова гармата зр. 1942 р. (М-42)» і запущена в серійне виробництво на артилерійському заводі № 172. У найбільш напружені періоди завод виготовляв по 700 таких гармат щомісячно. Загальна кількість виготовлених в 1943-1945 рр. гармат зр. 1942 р. складає 10843 одиниці. У міру зростання виробництва гармат М-42 ними переозброювалися протитанкові артилерійські полки і бригади. Проте і гарматам М-42 не призначено було тривалий час залишатися на озброєнні цих добірних частин Червоної Армії — починаючи з 1943 року на їх озброєння почали поступати ще могутніші 57-мм протитанкові гармати зр. 1943 р. (ЗИС-2).
Тактико-технічні характеристики 45-мм гармати М-42
Вітаю Вас Гість | RSS
