З появою протитанкових рушниць "Панцершрек" і "Офенрор" ореол невразливості танків проти піхотних протитанкових засобів померкнув, а остаточно зник після появи в серпні 1943 р. протитанкових гранатометів одноразового застосування "Фаустпатрон", або як його ще називали "Панцерфауст".Ця що стріляє реактивними гранатами зброя була винайдена конструкторами Лейпцігської фірми "Хазаг". Залежно від модифікації "Фаустпатрона", його граната пробивала лист сталі завтовшки від 140 до 200 мм, а граната, що так і не поступила на озброєння "Фаустпатрона, - 150 м" могла пробити лист сталі завтовшки 280-320 мм.Про масштаби використання легендарних "Фаустпатронів" говорить той факт, що на 1 листопада 1944 р. У частинах Вермахту і військ СС було 1048 тис. одиниць цієї зброї. Витрата "Фаустпатронів" в цей місяць склала 209 тис. одиниць. Всього за 3 останніх місяця 1944 р. і 3 місяці 1945 р. було виготовлено 5600 тис. "Фаустпатронів" всіх модифікацій. Наявність такої величезної кількості "Фаустпатронів" дозволяла створити їх щільність на кілометр фронту 30-40 одиниць, що різко обмежувало можливості дій механізованих з'єднань супротивника.Саме радянським танковим військам за допомогою "Фаустпатрона" був причинний значний збиток. У боях на підступах до Берліна весною 1945 р. втрати в танках від них складали 12 - 30 %, а у вуличних боях а Берліні - вже 70%.Після війни начальник Головного артилерійського управління Червоної Армії (ГАУ) маршал артилерії М.Д. Яковлєв висловив співчуття, що "в ГАУ не знайшлося активних прихильників таких засобів боротьби з бронетехнікою, як німецький "Фаустпатрон"". Рахувалось, що якщо у військах із-за малої дальності не користується популярністю навіть радянського 50-мм міномета, то навіщо створювати разом з ПТР ще якийсь засіб ближнього бою, до того ж дорогий. І при тому що є і протитанкові гранати. У результаті - радянські інженери так і не створили подібну зброю, подібного тому, яке було у супротивника, а саме - "Фаустпатрона"!