Василь Олексійович Дегтярьов (1880-1949) - радянський конструктор стрілецької зброї, генерал-майор інженерно-артилерійської служби (1944 р.). Цей конструктор винайшов ряд зразків кулеметів (зокрема ДП, ДШК), пістолетів-кулеметів, а також протитанкову рушницю ПТРД. З 1918 року Дегтярьов очолював дослідну майстерню збройового заводу, а з 1931 року став начальником проектно-конструкторського бюро автоматичної стрілецької зброї. У 1940 році йому було привласнено звання Героя Соціалістичної Праці.ППД-34 є першим пістолетом-кулеметом, прийнятим на озброєння Червоної Армії. На відміну від тих, що передували йому дослідних зразків різних систем він сконструйований під модифікованого 7,62-мм патрона від автоматичного пістолета системи Маузера. На користь вибору цього патрона говорило те, що він використовувався і в прийнятому на озброєння Червоної Армії пістолеті ТТ. Таким чином спрощувалося постачання військ боєприпасами, а виробництво стволів як пістолетів, так і пістолетів-кулеметів можна було здійснювати на одному і тому ж технологічному устаткуванні.Пістолет-кулемет ППД-34 відносно простий по конструкції. Його дія заснована на використанні енергії віддачі вільного затвора при нерухомому стволі. Тиск порохових газів на дно гільзи передає затвору енергію, необхідну для витягання стріляної гільзи з патронника, виходу затвора в крайнє заднє положення і для стиснення поворотно-бойової пружини. Рух затвора в переднє положення, витягання патрона з магазина і введення його в патронник здійснюються дією поворотно-бойової пружини.Спусковий механізм пістолета-кулемета забезпечує ведення вогню одиночними пострілами і чергами. Для перемикання режиму вогню в спусковому механізмі є відповідний перекладач. Пістолет-кулемет має ударний механізм ударникового типу. Живлення патронами під час стрільби проводиться з відокремленого дворядного секторного магазина місткістю 25 патронів, який при стрільбі міг використовуватися як рукоятка. Прицільні пристосування, що складаються з прицільної планки з хомутиком і мушки, розраховані на ведення вогню дальністю від 50 до 500 м.Пістолет-кулемет не мав запобіжник у вигляді окремої деталі, проте завдяки оригінальним конструктивним рішенням випадкові постріли були виключені. ППД-34 був прийнятий на озброєння в 1935 році і випускався невеликими серіями. За наслідками його використання в частинах Червоної Армії він в 1938 році пройшов модернізацію в ході якої було покращено кріплення магазина і внесені деякі зміни в технологію виробництва. Модернізована модель мала позначення ППД-34/38.Зневажливе відношення генералів майже всіх армій світу (окрім Австрії і Фінляндії) до пістолета-кулемета як до виду зброї виявилося і в Червоній Армії. У лютому 1939 року Наркомат оборони запропонував керівництву країни припинити виробництво пістолетів-кулеметів ППД-34 і вилучити їх з військ. Цю пропозицію військові мотивували тим, що, на їх думку, пістолет-кулемет був зброєю малоефективною і міг мати лише обмежене застосування. В результаті пістолети-кулемети були здані на склади, проте їх виробництво було збережене для задоволення потреб прикордонних військ НКВД.Відношення до пістолетів-кулеметів різко змінилося під час радянсько-фінської війни 1939-40 років. Під враженням дій фінських автоматників, озброєних пістолетами-кулеметами Суомі, командування Червоної Армії не тільки задіювало ті, що зберігалися на складах ППД-34 і виготовлені ще в 20-х роках автомати Федорова, але і організувало доставку літаками на фронт пістолетів-кулеметів, що були у прикордонників. Виробництво ж пістолетів-кулеметів було переведене на тризмінну роботу з повним використанням всього устаткування.На початку 1940 року була проведена чергова модернізація пістолета-кулемета ППД-34, що полягала в пристосуванні його для використання дискових магазинів за типом фінського пістолета-кулемета «Суомі». Модернізація проводилася по особистій вказівці І.В.Сталіна всупереч тому, що диски, хоч і вміщають майже в три рази більше патронів, громіздкі і незручні у використанні і дуже дорогі і трудомісткі у виробництві.Розроблений в терміновому порядку дисковий магазин вміщало 71 патрон (на два патрони більше, ніж для пістолета-кулемета «Суомі») і був забезпечений механізмом подачі патронів, що працював від спеціальної заздалегідь підібганої пружини. До початку випуску модернізованих пістолетів-кулеметів якийсь час випускалися дискові магазини із спеціальною горловиною, що дозволяла використовувати їх у всіх раніше виготовлених пістолетах-кулеметах. Для модернізованого пістолета-кулемета, що отримав назву «7,62-мм пістолет-кулемет системи Дегтярьова зр. 1940 року (ППД-40)», дискові магазини випускалися без горловини, оскільки він був забезпечений приймачем, що складається з переднього і заднього упорів, служачих для кріплення магазина. Передній упор магазина нагвинчував на коробку затвора і скріплявся штифтом, а задній упор прикріплявся до коробки затвора заклепками. У пазу передньої частини заднього упору була підпружинена клямка, що забезпечувала фіксацію магазина.Так само, як і попередня модель, ППД-40 мав відкритий приціл секторного типу, що забезпечував прицільну стрільбу на дальність до 500 м, проте із-за низької купчастості автоматичного вогню і порівняно малої потужності пістолетного патрона найбільш ефективною була стрільба одиночними пострілами на дальність до 300 м і стрільба чергами на дальність до 200 м.Модернізований пістолет-кулемет ППД-40 був запущений у виробництво в лютому 1940 року і випускався аж до заміни його у виробництві пістолетом-кулеметом ППШ-41. У 1940 році було випущено 81,1 тис. ППД-40, ще 5,9 тис. штук було виготовлено в 1941 році.
Тактико-технічні характеристики пістолетa-кулеметa ППД-34
Вітаю Вас Гість | RSS
