Плаваючий бронеавтомобіль ПБ-4 був розроблений КБ Іжорського заводу в 1933 р. під керівництвом Н.Я.Обухова з використанням вузлів і агрегатів тривісного неповнопривідного автомобіля "Форд-тімкен". Перші три машини було випущено заводом осінню 1933 р., а після випробувань було проведено їх доопрацювання. У лютому 1934 р. по допрацьованих кресленнях було виготовлено ще 3 машини, які в квітні 1934 р. показали задовільні результати під час випробувань на плаву і пробігом. У 1935 р для отримання необхідного досвіду по проектуванню і створенню плаваючих броньованих машин була випущена невелика партія бронеавтомобілів. За деякими даними було випущено 10 зразків ПБ-4. Конструктори, в ПБ-4, відмовилися від загострених катерних обводів, як це було на БАД-2. Спростивши конфігурацію несучого корпусу, вони зробили його близьким на вигляд до корпусу середнього бронеавтомобіля БА-3. Оскільки за рахунок збільшення товщини броні до 7 мм маса броньовика зросла до 5,28 т., плавучість машини довелося підвищити, встановивши по бортах корпусу понтони, заповнені пресованою пробкою. Гарматно-кулеметне озброєння, складалося з 45-мм гармати 20-К зр.1932 р. і спареного з нею 7,62-мм кулемета ДТ, яке встановлювалося в циліндровій башті, що оберталася, конструкція якої була запозичена у легкого танка Т-26, але без кормової ніші. Другий кулемет ДТ був встановлений в кульовій опорі в правій частині лобового листа корпусу. Боєкомплект складався з 52 пострілів до гармати і 2268 патронів до кулеметів ДТ. У кормовій частині башти був люк для демонтажу гармати, в кришці якого також була оглядова щілина. У бортах башти під оглядовими щілинами і в кормі нижче за люк передбачалися амбразури для стрільби з особистої зброї. У башті знаходилися підвісні сидіння для двох членів екіпажа - навідника і що заряджає. Башта була обладнана ручним поворотним механізмом. Для ведення вогню з гармати використовувалися стандартні приціли - телескопічний ТОП і перископний ПТ-1. Двигун ГАЗ-А (або «Форид-а») потужністю 40 к.с. (29 квт) при 2200 об/хв, з карбюратором "форд-Зеніт", був оснащений добре продуманою системою охолоджування. Повітря подавалося до радіатора через нижній носовий люк. Перед входом бронеавтомобіля у воду водій його закривав. Видалення нагрітого повітря з моторного відділення здійснювалося через щілини в бортах капота. Для охолоджування двигуна на плаву в систему охолоджування був включений теплообмінник, омиваний забортною водою. Це дозволило позбавитися від одного з недоліків БАД-2 - перегріву мотора і полегшити умови роботи екіпажа. Устаткування для руху по воді складалося з трилопатевого грібного гвинта, встановленого, так само, як і у БАД-2, на хвостовику черв'ячної передачі заднього моста. Подібне рішення виключало роздільне використання рушіїв, і колеса, що обертаються у воді, створювали значний гідродинамічний опір, тому швидкість на плаву не перевищувала 4 км/год.
Tактико-технічні характеристики бронеавтомобіля ПБ-4
Вітаю Вас Гість | RSS
