У 1936 році в Германії почалися роботи із створення штурмової артилерії. Новий рід військ призначався для безпосередньої підтримки піхоти. Завданням штурмових знарядь стало знищення оборонних пунктів на шляху піхоти. Ефективно виконати дане завдання можна було тільки при достатньому підвезенні боєприпасів. Проте на передову було неможливо підвести снаряди на автомобілі, оскільки вантажівка, набита снарядами, представляла відмінну ціль для супротивника. Виникла необхідність створення броньованого транспортера боєприпасів. У 1939 році на базі напівгусеничного тягача D7, що випускається фірмою Demag, був створений бронетранспортер DII 3, який після доопрацювання був прийнятий на озброєння дивізіонів штурмової артилерії як SdKfz 252. Він не мав ніякого озброєння і призначався виключно для підвезення снарядів і патронів.Екіпаж складався з 2 чоловік. Шасі підвізника боєприпасів виготовлялося фірмою Demag у Веттере і на фірмі BUESSING-NAG в Берліні. Остаточна збірка здійснювалася на фірмі Wegman & Co в Касселе, там же виготовляли і корпуси для SdKfz 252. У вересні 1940 року остаточну збірку передали фірмі Gerb. Bohler & Co AG в Капфенберге (Австрія). У січні 1941 року збірка була організована і на суднобудівельній верфі Deutsche Werke в Килі. До грудня 1940 року було виготовлено 58 SdKfz 252, серійний випуск тривав до вересня 1941 року. Так само випускалися і двоколісні причепи SdAnh 32/A. Повна маса причепа — 780 кг, суха маса 330 кг У причепі можна було перевозити 36 снарядів калібру 75 мм.
Tактико-технічні характеристики бронеавтомобіля SdKfz 252
Вітаю Вас Гість | RSS
