БА-27 був першим радянським бронеавтомобілем серійного виробництва. Роботи над бронеавтомобілем БА-27 проводилися з 1927 року під керівництвом провідного конструктора проекту Е. І. Важінського. Після успішних випробувань, в грудні 1928 року, бронеавтомобіль був прийнятий на озброєння Червоної Армії.
Як база був вибраний 1,5-тонний автомобіль АМО-Ф15. Бронекорпус, виготовлений на Іжовському заводі, виявився на 1 тонну важчим за стандартний кузов, тому були посилені рама, ресори, встановлені шини підвищеної вантажопідйомності. Була модернізована система охолоджування двигуна, що отримав електростартер, вдосконалений механізм зчеплення і встановлений додатковий бензобак.
Клепаний корпус збирався з катанних броньових листів. Лобові і кормові листи розташовувалися з великим кутом нахилу. Бронеавтомобіль мав шестигранну башту, аналогічну башті Т-18, в якій були встановлені 37-мм скорострільна гармата Гочкіса і 7,62-мм кулемета ДТ. Стрілець розташовувався в центрі башти на підвісному сидінні. Спостереження велося через оглядові щілини, що закриваються зсередини бронезаслінками.
На машинах ранніх випусків були два пости управління - передній і задній. Незабаром від заднього поста відмовилися, що спростило конструкцію і зменшило чисельність екіпажа до 3 чоловік. Крім того, на деяких машинах замість 37-мм гармати встановлювався ще один кулемет ДТ.
Бронеавтомобілі БА-27 випускалися також на шасі новітньої на ті часи півторатонної вантажівки ГАЗ-АА, що мала двигун рідинного охолоджування потужністю 40 л.с. Бронекорпус і озброєння залишилися без змін, але маса бронеавтомобілів зменшилася до 4,1 тонни.
З 1931 року на базі вантажного автомобіля "Форд-тімкен" випускався бронеавтомобіль БА-27М. Він мав двигун рідинного охолоджування потужністю 50 л.с. і тривісне шасі. Озброєння і бронювання практично не змінилися.
До кінця 1931 року було побудовано більше 100 бронеавтомобілів БА-27.
Tактико-технічні характеристики бронеавтомобіля БА-27
Вітаю Вас Гість | RSS
