"Королівський тигр" відрізнявся оптимальним співвідношенням захисту корпусу і башти, тому був наймогутнішим німецьким танком, що брав участь в Другій Світовій війні. Розроблений фірмою "Порше", з жовтня 1944 р. по березень 1945 р. випущено близько 490 танків.У серпні 1942 року Управління озброєнь сухопутних військ Вермахту розробило тактико-технічне завдання на важкий танк, покликаний в перспективі замінити недавно запущений у виробництво Pz.Kpfw.VI “Тигр” Ausf.E. На новій машині передбачалося використовувати сконструйовану в 1941 році фірмою Krupp 88-мм гармату з довжиною стовола в 71 калібр. Осінню 1942 року до проектування танка приступили фірма “Henschel” і конструкторське бюро Фердинанда Порше. Треба сказати, що нічого принципово нового доктор Порше не запропонував. Його танк VK 4502(Р) - заводське позначення Тур 180/181 або Sonderfahrzeug III - був декілька перероблений стосо. Запозичили ходову годинать, силову установку з двох карбюраторних двигунів Simmering-Graz-Pauker потужністю 200 к.с. кожен і електричну трансмісію. У інших варіантах проекту, запропонованих конструкторським бюро “Porsche AG”, передбачалося використання інших типів двигунів, зокрема спарених дизелів потужністю по 370 к.с. кожен або одного Х-образного 16-циліндрового дизель-мотора потужністю 700 к.с., і гідромеханічної трансмісії. Були розроблені і два варіанти компоновки ганка VK 4502(Р): з переднім і заднім розташуванням башти. У другому випадку двигун розміщувався в середній частині корпусу, а відділення управління - спереду. Головними недоліками проекту VK 4502(Р) була низька надійність електричної трансмісії, дорожнеча і невисока технологічність виробництва. Шансів на перемогу в конкурентній боротьбі з машиною фірми “Henschel” у неї практично не було, проте, в 1943 році завод “Friedrich Krupp AG” в Ессені встиг виготовити 50 башт для танка Порше. Що стосується проекту фірми “Henschel” - VK 4503(H), то він в значно більшому ступені відповідав вимогам військових. Зокрема і висунутому в лютому 1943 року вимозі максимально можливої уніфікації з танком “Пантера II”. Втім, створюючи новий важкий танк, конструктори фірми “Henschel” також не винайшли нічого оригінального: натомість “ящикообразного” корпусу старого “Тигра” в основу проекту були покладені форми і пропорції корпусу і башти “Пантери”. При цьому 150-мм лобову броню корпусу розташували під кутом 50° до вертикалі, а 80-мм бортову - 25°, в ходовій частині застосували дев'ять здвоєних опорних катків з внутрішньою амортизацією. Частину деталей ходової частини (зокрема, провідних коліс) запозичували у “Тигра” і “Пантери”. У спадок від “Пантери” новій машині дісталися 700-сильний двигун Maybach HL 230P30, система охолоджування з чотирма радіаторами, розташованими попарно зліва і праворуч від двигуна, а також розміщені в силовому відділенні вентилятори. У “Тигра” запозичували карданний вал, а маску гармати і установку курсового кулемета уніфікували з “Пантерою II”. В середині січня 1943 року Гітлеру показали модель танка VK 4503(Н). Проект йому сподобався і робота пішла повним ходом. При цьому, так само, як у випадку з танком “Тигр”, поступило розпорядження фюрера використовувати на танку фірми “Henschel” вже виготовлені башти конструкції Порше. 20 жовтня на полігоні Аріс в Східній Пруссії фюрерові продемонстрували повнорозмірний дерев'яний макет нової машини. 8 листопада 1943 року в складальний цех з фірми “Wegmann” поступили перші три повністю скомплектовані башти і почалася збірка танків. До кінця року було виготовлено три передсерійні зразки. Новий танк отримав позначення Panzerkampfwagen VI Ausf.B (Sd.Kfz.182), пізніше замінене на Panzerkampfwagen - Tiger Ausf.B або Tiger II. Неофіційна назва Konigstiger - “Королівський тигр” - у Вермахті використовувалося досить рідко, але саме воно стало найбільш популярним у супротивників Німеччини. Серійне виробництво почалося в січні 1944-го. Відповідно до замовлення Управління озброєнь передбачалося виготовити 1237 танків “Тигр II” з середнім темпом збірки 120 машин в місяць. Проте планам цим із самого початку не призначено було збутися. Ще 23 жовтня 1943 року, тобто через три дні після показу на полігоні Аріс, 486 англійських бомбардувальників бомбили Кассель. Місто було зруйноване на 80%, дісталося і заводам “Henschel”. В результаті до травня 1944 року заводські цехи покинули тільки 20 серійних “королівських тигрів”. Свого максимуму виробництво досягло в серпні, але і тоді не дотягло до планового. Ще одного крупного удару по німецьких танкових заводах авіація союзників завдала восени. Після цього випуск “тигрів II” скоротився майже втричі. З березня 1945 року до їх виробництва повинні були підключитися заводи “Niebelungenwerke” в Сент-Валентині, але із зрозумілих причин цього не відбулося.Як уже згадувалося, на перших 50 танках встановлювалися башти конструкції Порше. Перші ж бої за участю “королівських тигрів” виявили у неї ряд недоліків, наприклад, схильність снарядів до рикошету вниз при попаданні в лобову частину, що загрожувало пробоїною в тонкому даху корпусу. До травня 1944 року фірма “Krupp” розробила нову башту, яку стали встановлювати на танки, починаючи з 51-ої машини. Ця башта мала пряму 180-мм лобову плиту, що виключала можливість рикошету. Її більший заброньований об'єм дозволив збільшити боєкомплект з 77 до 84 пострілів. Крім заміни башти, найбільш крупною модернізацією, що стала, в конструкцію танка в процесі серійного виробництва вносилися і інші дрібніші зміни. Була вдосконалена конструкція гармати, посилено бронювання моторного відділення, встановлений новий приціл. В кінці листопада 1944 року на “королівських тиграх” з'явилася нова гусінь Kgs 73/800/152, а в березні 1945 року упровадили безкомпрессорне продування каналу стовола гармати. Вона здійснювалася повітрям, що поступало із спеціального циліндра, куди нагніталася за допомогою енергії відкоту знаряддя. До цього ж часу кулемети MG-34 замінили на MG-42, а кульову установку курсового кулемета - на установку пістолета-кулемета МР-40. У міру наближення кінця війни до конструкції танка вносилися все більше спрощень. На машинах останніх випусків, наприклад, було відсутнє навіть внутрішнє забарвлення. Протягом всього періоду серійного виробництва робилися неодноразові, але безуспішні спроби удосконалити бортові передачі і двигун танка. Як і у випадку з “Тигром”, збірка “королівських тигрів” на фірмі “Henschel” теоретично була розділена на 9 етапів (по 6 годин на кожен). В середньому ж на збірку одного танка потрібно до 14 днів. При цьому від 18 до 22 машин одночасно знаходилися в зварювальному цеху, а 10 — в складальному. Що стосується витрати матеріалу, то на виготовлення одного “Королівського тигра” йшло 119798 кг сталі (для порівняння: на “Пантеру” -77469 кг). На початку 1945 року 10 танків з баштою “Henschel” було переобладнано в командирські. Скоротивши боєкомплект до 63 пострілів і демонтувавши спарений кулемет, на місці, що звільнилося, розмістили радіостанції Fu 5 і Fu 7 (варіант Sd.Kfz.267) або Fu 5 і Fu 8 (варіант Sd.Kfz.268). Переробкою займалася фірма “Wegmann”. Перша командирська машина Panzerbefehlswagen Tiger l покинула заводський цех 3 лютого 1945 року. Лінійним і командирським варіантами, власне, і обмежуються всі модифікації танка “Королівський тигр”.
Tактико-технічні характеристики тяжкого танка 'Tigr II'
Вітаю Вас Гість | RSS
