Автомобіль створений на базі американської вантажівки «ФОРД-АА» зразка 1929 року. Він мав просту і технологічну конструкцію, зручну як в експлуатації, так і в технічному обслуговуванні і ремонті. ГАЗ-АА мав просту по конфігурації сталеву штамповану раму, до якої за допомогою ресор приєднувалися передня і задня осі.

Ще в час радянсько-фінської війни 1939—1940 років, що проходила в умовах важкого зимового бездоріжжя, виявилася гостра необхідність в гранично простому, але надійному і рухомому легковому автомобілі-усюдиході для обслуговування середнього командного складу Червоної Армії, штабної служби, а також для розвідки, зв'язку і буксирування легких артсистем.

У 20-і роки в зв'язку із зростанням моторизації Червоної Армії виявилася настійна потреба в спеціальних легкових автомобілях підвищеної прохідності - командирських, розвідувальних, штабних, зв'язкових, - придатних для використання як шасі легких броньовиків. Звичайні легкові автомобілі не володіли достатньою надійністю в умовах бездоріжжя.

Знаменита "Емка" (ГАЗ-М1) це друге покоління автомобілів ГАЗ. Перед початком Великої Вітчизняної війни в різних штабах і тилових установах Червоної Армії використовувалося більше 10500 легкових автомобілів ГАЗ-М1.

Важкий мотоцикл ТИЗ-АМ600 випускався Таганрозьким Інструментальним заводом в період з 1935 по 1943 роки. У військовий час виробництво машини було розгорнене в Тюмені.

Середній мотоцикл М-75 був розроблений в 1943 році і випускався невеликими серіями як у військовий, так і в післявоєнний час. Об'єм двигуна складав 500 см3, потужність - 35 к.с. при 5100 об/хв.

Мотоцикли ІЖ-7 фактично були двійниками моделі "Л-300" (розробленій Можаровим копії "Дкв-люксус-300"): двотактний одноциліндровий двигун з поперечним продуванням, триступінчата коробка передач, привід на заднє колесо ланцюгом, рама з штампованих елементів, зібрана на болтах, параллелограммна передня вилка, безпружинне заднє колесо.