Серія БісмаркУ червні 1936 року на верфях Гамбурга і Вілгельмсхафена заклали серію «Бісмарк» — найбільші бойові кораблі з що коли-небудь будувалися в Германії. Хоча офіційно було заявлено, що водотоннажність нових лінкорів складало 35 тис. т, насправді це значення перевищувалося мало не в півтора рази!Конструктивно «Бісмарк» багато в чому повторював Шарнхорст, але принципово відрізнявся перш за все артилерією головного калібру. 380-мм гармати з довжиною ствола в 52 калібри могла випускати 800-кг снарядів з початковою швидкістю в 820 м/с. Правда, за рахунок зниження максимального кута піднесення до 30° дальності стрільби в порівнянні з 11-дюймовкой зменшилася до 35,5 км. Втім, і це значення вважалося надмірним, оскільки вести бій на таких дистанціях тоді здавалося неможливим.Бронювання відрізнялося від Шарнхорст в основному збільшенням висоти головного поясу і потовщенням верхнього поясу до 145 мм. Палубна броня, як і ширина протиторпедного захисту, залишилася тим самим. Приблизно те ж можна сказати і про енергетичну установку (12 казанів Вагнера і 3 чотирикорпусних турбозубчатих агрегатів). Відносна вага броні дещо зменшилася (до 40% від водотоннажності), але це не можна назвати недоліком, оскільки співвідношення між захистом і озброєнням стало збалансованішим.Тірпіц 1941/1945 Після загибелі Бісмарк німці використовували «Тірпіц» украй обережно. Власне кажучи, на його рахунку теж всього одна бойова операція — майже безрезультатний похід до Шпіцбергена у вересні 1942 року. Решта часу надлінкор ховався в норвезьких фьордах.22 вересня 1943 року він отримав сильний удар з-під води: британські надмалі субмарини X6 і X7 підірвали під його днищем 4 двотонних міни.Потім за лінкор взялися англійські авіаносці, з яких з квітня по серпень 1944 року було здійснено сім нальотів на Альтен-фьорд. Найбільш вдалим виявився найперший наліт 3 квітня 1944 року, в якому разом з п'ятьма іншими авіаносцями брав участь Фьюрієс.Того дня в 4.15 ранку з авіаносців, що знаходилися в 120 милях від цілі, піднялися винищувачі супроводу «Корсер», за ними злетіло перше ударне крило з 21 пікіруючого бомбардувальника «Барракуда», а потім решта винищувачів «Хеллкет» і «Уайлдкет». Поява цієї армади над «Тірпіц» виявилася повною несподіванкою для німецької ППО, яка не тільки не встигла підняти в повітря винищувачі, але навіть не відкрила зенітний вогонь.Тоді як бомбардувальники пікірували на ворожий лінкор, винищувачі вогнем своїх кулеметів і гармат повністю дезорганізовували корабельну і берегову зенітну артилерію. Німці почали спішно ставити димову завісу, але було вже пізно. У 5.29 перші бомби почали рватися на палубі «Тірпіц». До неба зметнулося полум'я і дим, піднялися фонтани води. Коли за годину над Альтен-фьордом з'явилася друга хвиля літаків, димова завіса майже повністю приховала лінкор, а зенітна артилерія, що облямувалася, відкрила сильний загороджувальний вогонь. Проте по спалахах полум'я на палубі «Тірпіц» льотчики зуміли відшукати корабель і, пікіруючи з висоти 3 тис. м, знову атакували його. Бомби розірвалися поблизу кормової башти головного калібру, в середині корпусу і на півбаку. До 8 годин все було кінчено. З 121 літака, що брав участь в нальоті, загинуло всього 3, на «Тірпіц» скинули 40 бомб. Лінкор вийшов з ладу ще на три місяці.«Тірпіц» добили в Тромсе. Честь завдати смертельного удару по найбільшому гітлерівському лінкору випала 24-річному командирові ескадрильї британських ВВС Дж.Тэйту. Вранці 12 листопада 1944 року 32 важких сухопутних бомбардувальника "Ланкастер", побачили свою ціль, грізний «Тірпіц». 9.35 німецькі спостерігачі побачили бомбардувальники, що наближалися. Лінкор негайно (з дальності 11 км.) відкрив вогонь головним калібром розриви в повітрі 380-мм снарядів з дистанційними трубками примусили англійців розосередиться. "Ланкастерів" зустрів шквал вогню, але вони один за іншим влучно скидали свій смертоносний груз гігантські 5500-кг бомби, начинені 2,5 тоннами вибухівки. «Тірпіц» отримав 3 прямих попадання. До величезних руйнувань додалися розриви обшивки від декількох близьких розривів, і лінкор почав стрімко валиться на лівий борт. Підложені під днище камені не допомогли, і в 9.50 крен досяг 60 градусів. Вісім хвилин опісля в районі льохів боєзапасу 3-ої башти пролунав сильний вибух, і услід за цим «Тірпіц» перекинувся вгору кілем. Так була поставлена остання крапка в історії німецьких надлінкорів.Бісмарк 1941/1941Перший бойовий похід (Охота на "Бісмарка") для корабля виявився останнім.
Вітаю Вас Гість | RSS
