Гармата була створена на заводах фірми «Крупп» в кінці 30-х років ізнаходилася у виробництві до 1942 року. Вона призначалася для руйнування залізобетонних фортифікаційних споруд при прориві укріплених смуг супротивника і знищення або придушення важливих об'єктів в глибині його оборони. Гарматами К-38 були озброєні 767-ма і 768-ма моторизовані гарматні дивізіони РГК, в кожному з яких було по три двохгарматні батареї. Крім того, окремібатареї цих гармат входили до складу берегової артилерії, розміщеної в Норвегії і на острові Кріт. Завдяки тому, що гармата була створена за допомогою накладення 211-мм ствола довжиною 21,09 м на модифікований лафет 211-мм мортири зр.1918/36 р., вона малавідносно невелику для свого калібру вау і достатньо високурухливість. Транспортування гармати здійснювалося механічноютягою у вигляді двох возів — ствол і лафет. Окрім тактичної маневреності гармата володіла і високою маневреністю і гнучкістювогню: кут максимального піднесення ствола складав 50°, а кутгоризонтального обстрілу — 360° (що досягалося використаннямопорної плити і перестановкою хобота). До складу боєкомплекту гармативходили постріли роздільного гільзового заряджання з уламково-фугасними і бетонобійними снарядами. Дальність стрільби бетонобійним снарядом, що мав вагу 121,4 кг і початкова швидкість 905 м/сек, складала 33 900 м. 211-мм гармати К-38 достатньо успішно використовувалися протягом всієї другої світової війни. Завдяки їх високій маневреності командування вермахту могло робити певний вплив на хід битв, перекидаючи дивізіони цих гармат з однієї ділянки на іншій.
Тактико-технічні характеристики 211-мм гармати K 38