Пістолет "Штейр" має австрійське походження. Його попередником був 8-мм пістолета "Роот-штейр" зразка 1907 року, що мав досить складну конструкцію. У 1911 році на базі пістолета "Роот-штейр" створюється новий пістолет - самозарядний "Штейр" калібру 9 мм.9-мм "Штейр" був прийнятий на озброєння в Австро-Угорщині, Румунії і Чилі.У 1918 році, до кінця Першої світової війни, випуск пістолетів марки "Штейр" припинився, але не дивлячись на це деяка кількість одиниць цієї зброї довгий час знаходилася на службі в різних країнах світу. У тому ж 1918 року Італія зуміла дістати партію "Штейрів" - декілька тисяч одиниць. Пізніше вони пішли на озброєння так званих "чорносорочечників", що захопили на чолі з Муссоліні владу в Італії. У самій Австрії цей пістолет прослужив аж до 1938 року, до приєднання до Німеччини і втрати Австрією незалежності. Потім разом з іншими одиницями австрійської зброї і техніки "Штейр" перекочував у Вермахт, де і прослужив до самого 1945 року, в якому Третій Рейх був розбитий остаточно і безповоротно.Варто ще додати те, що на службі Рейху "Штейр" був перероблений під патрон "Парабелум" калібру 9 мм, стандартний патрон для стрілецької зброї Вермахту. Раніше використовувався патрон "Штейр" також калібру 9 мм.У пістолета є одна видатна особливість. Річ у тому, що "Штейр" по потужності випереважав всі моделі пістолетів, що працюють за принципом замикання затвора шляхом повернення ствола, що існували на той момент.