SdKfz 221 був розроблений в 1934 році як легкий розвідувальний бронеавтомобіль і як заміна застарілому Kfz 13/14. Машина базувалася на стандартному важкому повноприводному автомобільному шасі (sPkw I Horch 801) з броньованим кузовом і баштою. Зверху башта була відкритою. Позніші моделі оснащувалися баштами з гратчастим дахом для захисту екіпажа від ручних гранат і шрапнелі. Єдиним озброєнням машини був 7,92 мм кулемет MG 34. В кінці 30-х рр. в розвідувальні батальйони танкових і моторизованих дивізій почали поступати нові розвідувальні бронеавтомобілі SdKfz 221, розроблені в 1938 р. фірмою Horch. На початку Східної кампанії кожен розвідувальний батальйон мав в своєму складі по дві роти, озброєні цими бронеавтомобілями (окрім цих рот, в батальйоні були також мотоциклетна рота і рота важкої зброї). Поступили такі бронеавтомобілі і в мотоциклетні батальйони. Таким чином, кожна танкова дивізія налічувала в середньому до 90 бронеавтомобілів. Бронеавтомобіль SdKfz 221 був двухвісним, всійого чотири колеса були такими, що ведуть і керованими, шини — кулестійкими. Корпус багатогранної форми утворений катаними броньовими листами, розташованими з прямим і зворотним нахилом. Перші модифікації бронеавтомобілів випускалися з двигуном потужністю 75 к.с., а подальші — 81 к.с. Завдяки розташуванню двигуна в кормовій частині корпусу досягалася підвищена живучість машини в бою. Трансмісія включала однодискове сухе зчеплення і п'ятишвидкісну планетарну коробку передач. Підвіска всіх коліс — незалежна на двох вертикальних спіральних пружинах, гальма гідравлічні. На шосе бронеавтомобіль розвивав швидкість до 80 км/год, долав на пересічній місцевості: підйоми крутизною до 20°, рови шириною до 0,25 м. Без попередньої підготовки бронеавтомобіль форсував брід завглибшки до 0,6 м. Залежно від озброєння розрізнялися наступні модифікації легкого розвідувального бронеавтомобіля: Озброєння машин SdKfz 221 і 222 розташовувалося в низькій багатогранній башті кругового обертання. Зверху башта закривалася відкидними захисними гратами. Машина SdKfz 223 башти не мала, на ній була встановлена антена рамного типу. Спеціальні машини SdKfz 221/222/223 були стандартними легкими бронеавтомобілями вермахту впродовж всієї війни, проте їх прохідність була недостатньо висока, тому вони поступово замінювалися в розвідувальних підрозділах легкими напівгусеничними бронетранспортерами. Експортні постачання бронеавтомобілів здійснювалися до Болгарії (20 машин) і Китаю (30 машин). Загальна кількість випущених бронеавтомобілів склала 2371 одиницю. SdKfz 223 був модифікованою версією легкого бронеавтомобіля SdKfz 221. SdKfz 223 оснащувався радіостанцією дальнього радіусу дії. Виробництво почалося в 1935 році, і до січня 1944 року чотирма серіями компаніями Weserhuette, MNH і BUESSING-NAG було випущене 550 таких машин. З травня 1942 року ці бронеавтомобілі стали збиратися на базі SdKfz 222. Машини поступали на озброєння ескадронів Panzerspaehwagen і використовувалися на всіх фронтах. SdKfz 223 разом з SdKfz 222 також продавалися до Болгарії. SdKfz 221 - озброєння спочатку складалося з 7,92-мм кулемета. В ході війни на деяких машинах кулемет був замінений протитанковою рушницею PZB 39 або PZB 41. Було випущено 339 таких машин; SdKfz 222 - озброєння включало 20-мм автоматичну гармату з боєкомплектом 200 снарядів і 7,92-мм кулемета. Всього було виготовлено 989 машин типу 222; SdKfz 223 - машина була озброєна 7,92-мм кулеметом MG 34 і мала радіостанцію підвищеної потужності. Вона використовувалася для забезпечення зв'язку між розвідувальними підрозділами і вищестоящими штабами.
Tактико-технічні характеристики бронеавтомобіля SdKfz 221-223
Вітаю Вас Гість | RSS
