Гаубиця розроблялася конструкторською групою під керівництвом І.І. Іванова паралельно з розробкою 210-мм гармати і також на підставі конструкторської документації фірми «Шкода». Обидві артилерійські системи мають однаковий лафет і відрізняються в принципі лише стволами. Гаубиця має ствол калібром 305 мм і може вести вогонь фугасними снарядами вагою 330 кг на дальність до 15580 м. Це дозволяло використовувати гаубиці для руйнування залізобетонних оборонних споруд і особливо важливих об'єктів в тилу супротивника. Точне число виготовлених 305-мм гаубиць невідоме, проте відповідно до передвоєнних планів у складі Червоної Армії формувалися 5 окремих артилерійських дивізіонів особливої потужності РГК, на озброєнні кожного з яких повинне було знаходитися 8 гаубиць калібру 305 мм. Чисельність особового складу кожного дивізіону — 478 чоловік. Дивізіони 305-мм гаубиць, як і вся артилерія, найширше використовувалися в другій половині Великої Вітчизняної війни. Тоді, як згадував маршал артилерії Н.Д. Яковлєв, при здійсненні проривів ворожої оборони «зазвучали «прекрасні голоси» 203-мм гаубиць і 280-мм мортир. А іноді, перекриваючи все і всіх, вступали в справу і 305-мм гаубиць».
Тактико-технічні характеристики 305-мм гаубицi Бp-18
Вітаю Вас Гість | RSS
